Дата публікації - 26.11.2021

ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» інформує про впровадження карантинних заходів в м. Нова Одеса у зв’язку з виявленням випадку сказу в бродячої собаки, яка покусала жінку

Сказ («водобоязнь», «гідрофобія») – гостре, вірусне інфекційне захворювання теплокровних тварин і людей. Небезпека інфекції в тому, що вірус уражає центральну нервову систему, а у захворілих тварин і людей появляються паралічі зі смертельним кінцем.
Нагадуємо, що зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або унаслідок попадання її слини на свіжі рани, подряпини шкіри або слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки.
Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу (від зараження до появи симптомів), як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів):
• наявні сліди від укусів;
• гризуть місце укусу;
• ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
• слабкий апетит;
• їдять неїстівне;
• слинотеча;
• блювота.
Збуджена стадія (2–3 дні):
• агресивні;
• збуджені;
• нападають;
• намагаються утекти;
• гризуть землю;
• їдять неїстівне;
• конвульсії;
• блювота;
• параліч;
• косоокість.
Паралітична стадія (2–4 дні):
• виснаження;
• повний параліч;
• смерть.
У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути шість: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Для профілактики сказу необхідно:
• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).
Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.

Перша медична допомога після укусу
Якщо вас укусила чи ослинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення проти сказу.
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, виключно з господарським милом, що нейтралізує вірус.
Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Обов’язковому щепленню підлягають люди:
• яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
• покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
• подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
• які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.
Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.

Що робити із твариною, підозрілою на сказ
Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно ізолювати та в подальшому доправити до найближчої ветеринарної клініки для огляду й утримання під наглядом спеціалістів протягом десяти днів.